Точна копія ікони Богородиці «Радість і Втіха» монастиря Ватопед на Святій Горі Афон. Виконана на натуральному дереві липи із застосуванням традиційної візантійської техніки водяного золочення. Після термічної обробки дерево покривається позолотою з 22-каратного сусального золота. Ікона написана яєчною темперою для більш якісного виконання і високої стійкості фарб.
Присутність Богородиці особливо відчувається на горі Афон, так само як і в житті всіх, хто звертається до Неї. Її образ пронизує наше існування, надихає, втішає і виховує: іноді безпосередньо, а іноді через Її зображення — святі ікони. Незліченні імена Її, як незліченні і Її образи. Кожна ікона зберігає свою історію явлених Її чудес.
Святогорська ікона Богородиці «Відрада і Втіха», або Богородиці Параміфії, зберігається в монастирі Ватопед. Колись ігумен цієї обителі щовечора після служби передавав ключі від монастиря привратнику, щоб той замикав ворота на ніч. У 1320 році, 21 січня, ігумен почув голос, що виходив від ікони. Вона застерегла його, наказавши не зачиняти ворота, а піднятися на монастирські стіни і оборонятися від розбійників, які задумали проникнути в обитель. Обернувшись до ікони, чернець побачив Немовля Ісуса, яке намагалося долонею прикрити уста Богородиці. Ісус бажав, щоб ченці не почули Її голосу і були покарані, але завдяки заступництву Богоматері змінив гнів на милість. Атака розбійників була відбита, а ікона після цього чуда перенесена в окрему каплицю, названу на її честь.
У цій каплиці Богородиця «Відрада і втіха» зберігається донині. Один раз на рік — 21 січня, в день святкування ікони, вона переноситься в головний храм і залишається там до святкування Стрітення Господнього. У цей час їй щовечора співаються канони, а в каплиці Богородиці Парамифії служиться божественна літургія.
