Воскова ікона Святого Серафима Саровського

Ікона із пасіки воску виготовлена вручну з великою увагою до деталей. Святий Серафим зображений у монашескому одязі, у характерній для його іконографії молитовній позі.

Святий Серафим Саровський

Святий Серафим Саровський — російський святий XVIII століття, який особливо шанується в Греції, де зберігаються частини його святих мощей.

Святий Серафим, в світі Прохор, народився в 1759 році у місті Курську, в родині благочестивих батьків. З раннього віку було помітно, що це обдарований хлопчик. У віці десяти років він тяжко захворів, але був дивом усіх вилікуваний за милістю Богородиці. У юному віці Прохор вирішив стати монахом монастиря Саровська пустеля в Тамбовській губернії; у 1786 році після восьмирічного послушництва він прийняв монашество з іменем Серафим.

Він був рукоположений в ієродіякона, а потім в священика. Маючи схильність до усамітнення, святий з благословіння настоятеля вирішив віддалитися в Саровський ліс у п'яти кілометрах від монастиря, де прожив п'ятнадцять років у повному усамітненні, суворому пості та постійній молитві, займаючись вивченням Слова Божого та фізичною працею. Зайшовши на камінь і піднявши руки до неба, він молиться: "Господи, помилуй мене, грішного!". У 1810 році він повернувся в монастир, але там знову утік в затвор і дотримувався суворої аскези до 1825 року. Потім він присвятив себе служінню та заспокоєнню ближніх. Його привітання паломникам лунало так: "Христос Воскрес, радість моя!".

Святий мирно заснув 2 січня 1833 року. Брати знайшли його у білому одязі, коліновперше перед іконою Богородиці, з непокритою головою і бронзовим хрестом на шиї. Спочатку монахи навіть вирішили, що він просто заснув. Святі мощі Серафима Саровського зберігаються в Серафимо-Дивеєвському монастирі. Дні його пам'яті відзначаються 2 (15) січня і 19 липня (1 серпня).