Паїсій Святогорець

Святий Паїсій Святогорець (1924-1994) був і є одним з найбільш шанованих і улюблених ченців Греції ХХ століття. Все життя святого є яскравим прикладом жертовності, турботи про ближнього, а також істинно християнської любові і терпіння. Багато наших сучасників стали свідками численних чудес і пророцтв, які творив старець ще за життя.

Паїсій народився в Каппадокії (Мала Азія) під ім'ям Арсеній. У перші місяці життя сім'я переїхала до Греції, на півтора року оселившись на о. Корфу. Потім сім'я Арсенія переїхала до Ігуменіци, а після неї — до Коніци, де й оселилася.

Любов до Бога і пристрасть до Святого Письма Арсеній почав проявляти з молодих років. Крім того, він прагнув до усамітнення, що стало першою передумовою майбутнього чернечого життя. У 1945 році він був призваний до армії. Пізніше товариші по службі розповідали про неймовірну жертовність Арсенія. Він ніколи нікому не відмовляв і завжди виявляв бажання добровольцем на передову замість солдатів, у яких були сім'ї та діти. Згадують товариші по службі і про чудеса, які творив святий вже тоді: він не раз дивом рятувався сам і рятував своїх товаришів від ворожих куль.

Відразу після звільнення з армії юнак відправився на Святу Гору, де отримав своє перше чернече ім'я — Аверкій. Серед братії він відрізнявся великою любов'ю і розумінням до своїх братів, являючи собою зразок смирення і послуху. У 1956 році Аверкій прийняв малу схиму, після чого нарешті отримав ім'я, під яким його знають сьогодні віруючі в усьому світі — Паїсій.

Святий старець помер 12 липня 1994 року після тривалої хвороби. Питання про його канонізацію хвилювало багатьох віруючих з моменту його смерті, адже свідки численних чудес, явлених Паїсієм, живуть і донині. Нарешті, 13 січня 2015 року, одноголосним рішенням членів Священного синоду Константинопольської православної церкви було вирішено зарахувати схимонаха Паїсія Святогірця до лику святих.

Могила старця знаходиться в Суроті, в монастирі Святого Іоанна Богослова, куди з'їжджаються тисячі паломників, щоб схилити коліна біля останнього земного притулку святого Паїсія.